Книжки з охорони праці

Укуси членистоногих та змій

Халмурадов. Безпека життєдіяльності. Перша допомога в надзвичайних ситуаціях

Лісовий кліщ — це маленький паразит, який перено­сить віруси кліщового енцефаліту — небезпечного захворювання центральної нервової системи, яке нерідко закінчуються смертю.
Захворювання виникають на весні, тому-що кліщ як перенос­ник вірусу найбільш небезпечний в травні — червні, у липні та серпні ця небезпека набагато знижується, а у вересні практично
сходить до нуля.
У 80 відсотках випадків захворювання виникає при внесенні вірусу до організму людини при прямому присмоктуванні зара­женого кліща до шкіри. Також можливе зараження через шлун­ково-кишковий тракт, у том числі при забрудненні рук під час зняття кліща, на поверхні якого може знаходиться вірус.
Потрапивши на тіло людини, кліщ присмоктується в волосис­тій частині голови, в ушних раковинах, на шиї, ключицях, у пах­вових ямках, на грудях, руках, спині, попереку, в паху. Укус його безболісний завдяки знеболюючій речовині, яка є в слині.
Симптоми кліщового енцефаліту. Після укусу зараженого кліща захворювання може розпочатися від 1—2 днів до 1—3 міс. Це так званий прихований період, протягом якого можливі слаб­кість, втрата апетиту, сонливість, збільшення температури до 37,2—37,4°.
Розгорнутий період має різкий початок у вигляді лихоманки, сильних болів у м'язах, інколи з судомами. На 2—3-й день після початку захворювання настають розлади нервової системи, пара­лічі м'язів, можливі паралічі дихання й смерть. Для оточуючих хворий кліщовим енцефалітом як джерело зараження безпечний.
Перша допомога: виявленого кліща треба негайно видалити. При цьому ні в якому разі не можна допускати відриву головки кліща з залишенням її в тілі людини.
Існує два способи видалення кліща. Захватавши кліща пінце­том або пальцями, обгорнутими в марлю, його видаляють пові­льними, плавними рухами проти годинникової стрілки. При другому способі кліща обв'язують ниткою в місці присмоктування (між головкою й шкірою людини) і, розтягуючи кінці нитки в сторони, витягують із тіла (рис. 11.1).
Руки й місце укусу обов'язково треба продезінфікувати.. Застосовувати засоби, які вбивають кліщів, небажано, тому що утруднюється видалення їх зі шкіри.


Скорпіони. Наслідки уколу (укусу) скорпіона різноманітні в залежності від його виду, місця уколу, віку постраждалого та йо­го індивідуальної чутливості до отрути. Найбільш небезпечні уколи великих за розмірами скорпіонів тропічних видів, а також уколи в голову, обличчя, шию.
Отрута скорпіонів справляє токсичну дію на центральну нерво­ву та серцево-судинну системи. В місці уколу постраждалий від­чуває сильний біль. Виникає набряк тканин. На шкірі утворюють­ся пухирці, наповнені прозорою рідиною. Прискорюється серце­биття. Температура тіла підвищується. Виникають головний біль, блювота, сонливість, озноб, слабкість. Потім з'являються судоми, виступає холодний піт, порушується ритм серця. Інколи стан по­страждалого тимчасово покращується, а потім настає погіршення. В тяжких випадках виникає раптова зупинка дихання.
Отруйні павуки. На відміну від скорпіонів, розповсюджених в основному у південних регіонах, отруйні павуки зустрічаються і в інших місцях.
Отрута одних павуків викликає місцеве ураження тканин (змертвіння і руйнація клітин шкіри та прилеглих м'язів), отрута інших справляє сильну дію на весь організм, і в первую чергу на центральну нервову систему.
Сольпуги (фаланги), які вважалися раніше отруйними, на­справді отруйних залоз не мають, їх травний сік також не отрут­ний (рис. 11.2). Несприятливі відчуття після укусу, швидше за всього, пов'язані з інфекцією яка потрапила до організму.


Перша допомога при укусі отруйних членистоногих:
Не пізніше ніж через дві хвилини місце уколу скорпіона або укусу інших членистоногих треба припекти розжареним предме­том для того, щоб зруйнувати отруту.
Якщо укол або укус був в ногу або руку, треба забезпечити нерухомість кінцівки. Постраждалому треба якомога більше вживати рідини (вода, чай, молоко).
Після надання першої допомоги постраждалого треба госпіта­лізувати. „. .
Змії. На території нашої країни можливі укуси звичайної та степової гадюки (рис. 11.3). Вужеві вважаються умовно отруй­ними. Для людини не отруйні, за рахунок того, що отруйні зуби розташовані в глибині їх ротової порожнини і при укусі не про­никають до шкіри.

Ви бачите тільки 40% питання.

Текст смс:
kkdtk1
на номер
4345

Щоб отримати доступ до матеріалів сайту надішліть смс з текстом kkdtk1 на номер 4345. Після цього введіть номер мобільного, з якого ви надіслали смс. Вартість смс — 3 грн.