Книжки з охорони праці

Отруєння окремими хімічними речовинами та сполуками

Халмурадов. Безпека життєдіяльності. Перша допомога в надзвичайних ситуаціях

Отруєння корозивними речовинами
Це отрути, які переважно діють у зоні первинного контакту. До них належать: концентровані кислоти, концентровані луги, фенол, формальдегід, перекис водню, спиртовий розчин йоду,
перманганат калію та ін.
Дисоційовані кислоти (сірчана, соляна, азотна) діють своїми іонами водню, котрі, стикаючись з тканинами, викликають їх де­гідратацію, коагуляцію білків з утворенням кислих альбумінів.
На відміну від кислот концентровані луги діють гідроксильними групами, котрі викликають омилювання жирів і гідроліз білків з утворенням лужних альбумінів, які розчиняються у воді тканини набрякають і пом'якшуються через те, що луги проникають значно глибше, ніж кислоти. Уражені тканини набувають сірувато-білого кольору, а після утворення лужного гематину — буро-коричневого. Резорбція лугів викликає глибокі порушення обміну речовин, що тягне за собою розлад діяльності органів і систем. В першу чергу — серцево-судинної.
При пероральному введенні кислот і лугів до організму навколо рота на губах та підборідді сліди «хімічних опіків» у вигляді потьоків. Значні зміни спостерігаються також по ходу стравоходу в шлунку, дванадцятипалій кишці. Майже завжди має місце значний набряк тканин гортані, котрий може викликати асфіксію.
Ступінь некрозу тканин при отруєнні кислотами та лугами за­лежить від їх концентрації, рівня дисоціації і тривалості контак­ту. Із збільшенням вказаних характеристик зростає і ступінь не кротизації.
1. Отруєння окремими кислотами.
Смертельне отруєння наступає від таких доз: 5—10 мл соля­ної, 20—40 мл оцтової, близько 10 мл карболової кислоти 20— 40 мл лізолу. У побуті найчастіше трапляється отруєння оцтовою кислотою у вигляді есенції (40—80% розчин кислоти), оскільки вона дуже поширена, бо застосовується у харчовій промисловості і вдома як приправа до страв та домішка при домашньому консе­рвуванні.
Випадки смерті від дії кислот на шкіру в літературі не відомі тож отруєння настає після надходження їх до шлунково-киш­кового тракту.
Дія оцтової кислоти характеризується сильним набряком слизової оболонки шлунка, яка має темно-червоний колір Поряд з тим застосування льодяної оцтової кислоти супроводжується утворенням майже чорного кольору слизової оболонки шлунка На відміну від сірчаної та хлористоводневої кислот, які діють од­разу дуже великою кількістю Н-іонів, оцтова кислота діє невели­кими їх порціями. І хоча одночасна дія Н-іонів виражена менше триває вона значно довше. Тож і тяжкість ураження буде досить великою.
Для ураження фторводневою (плавиковою) кислотою сме­ртельна доза 10—15 мл. Характерним є ушкодження зубної емалі у вигляді тьмяно-жовтуватого забарвлення з утворенням дрібних дефектів.
Карболова кислота (фенол), як і її похідні (лізол, крезол), діє цілою молекулою. До організму може потрапити як перорально, так і через дихальні шляхи або навіть через неушкоджену шкіру. Має як сильно подразнюючу, так і загальнотоксичну (нервово-паралітичну) дію. Смертельна доза при введенні через дихальні шляхи становить 1—2 г, перорально 10—30 мл.
Перша допомога:
При попаданні фенолу в шлунок потрібно випити велику кіль­кість води, викликати блювання, а потім випити активоване вугілля. Після цього промити шлунок 10% розчином етилового спирту, а по­тім теплою водою. Рекомендується також випити склянку молока, суміш яєчного білка з водою чи відвар рису або вівсянки.
При попаданні на шкіру треба негайно промити уражене місце водою або протерти оливковою олією, спиртом чи гліцерином до зникнення білизни омертвілого шару епітелію. При ліквідації аварії з викидом фенолу використовувати засоби захисту органів дихання і шкіри (протигази, прогумований костюм, гумові чобо­ти і рукавиці). .
Формалін (40% розчин формальдегіду). Широко розповсю­джений у сільському господарстві, промисловості і медицині. Отруєння буває як нещасний випадок або з метою самогубства. Має різкий специфічний запах. Смертельна доза 10—30 мл фор­маліну. Формальдегід веде до швидкого згортання білків з утво­ренням струпа. Крім вираженої місцевої дії, має ще й загальну дію на організм, і, в першу чергу, на центральну нервову систе­му, що викликає задишку, синюшність, серцеву недостатність.
Перша допомога
1) При попаданні на шкіру або в очі: промивати водою протя­гом 15 хв.
2) При попаданні в всередину: треба випити (напоїти) водою
або молоком для розбавлення; блювотні засоби протипоказані.
3) Госпіталізація.
2. Отруєння окремими лугами.
Смертельна доза при отруєнні їдким натром і їдким калі­єм 10—20 мл, нашатирним спиртом — 25—30 мл. Діють луги
переважно ОН-іонами.
На відміну від кислот сліди хімічної дії лугів на шкірі навколо рота і по ходу травного шляху не мають чіткого відмежування від навколишніх тканин, які значно набряклі. Слизові рота, глотки
сіруватого кольору, набряклі.
Аміак може проникати в організм у вигляді газу або насиче­ного 33% водного розчину (нашатирний спирт). Має різкий, спе­цифічний запах.
Аміак добре проникає через тканини у кров і досягаючи мозку, подразнююче на нього діє. При надлишку амі­аку в організмі може настати параліч нервової системи і смерть від асфіксії. На кров аміак справляє гемолізуючу дію і тягне за собою утворення лужного гематину. Смертельна доза 10—20 мл насиченого розчину (33%) або 25—50 мл аптечного (10%) наша­тирного спирту.
Перша допомога:
При інгаляційному отруєнні вивести постраждалого з осеред­ку ураження. Дихати через зволожену серветку.
При потраплянні на шкіру промити великою кількістю води або протерти добре зволоженою ганчіркою або серветкою.
У випадку попадання всередину великої кількості гранульова­них лужних препаратів рекомендується промивання шлунка.
При потраплянні в середину хімічних речовин ні в якому ви­падку не можна нейтралізувати кислоту лугами (харчової содою), а луги — кислотою (лимонною або оцтовою). Те, що допустиме для опіків, не підходить до отруєння! Тому що в наслідок нейт­ралізації утворюється хімічна реакція з виділенням тепла, що призводить до погіршення стану постраждалого.
3. Отруєння деякими іншими корозивними отрутами.
Перекис водню. У медицині застосовують 3% водний розчин. Вживається ще й 33% розчин (пергідроль). Застосовується для промивання ран у медицині, для відбілювання тканин у промис­ловості, волосся — у побуті, протравлювання насіння — у сіль­ському господарстві. Смертельна доза пергідролю— 100 мл. Пі­сля прийому усередину дуже швидко втрачається свідомість, з'являється набряк гортані і глотки, зростає серцево-судинна не­достатність і через кілька годин або діб настає смерть.
Перманганат калію— сильний окисник, що має подразнюючі властивості. Водні розчини широко застосовуються в медицині, сільському господарстві, лабораторній практиці. Отруєння трап­ляються як самогубства, нещасні випадки (переважно у дітей) та при введенні концентрованих розчинів у матку з метою перери­вання вагітності. Смертельна доза 15—20 г. Після потрапляння отрути усередину розвивається набряк гортані, зв'язок голосової щілини, з'являються і швидко зростають явища серцево-судинної недостатності, аж до колапсу. Схожу картину отруєння дає і по­трапляння до організму спиртового розчину йоду.
Перша допомога: промивання шлунка, обволікальні засоби. Госпіталізація.
Отрути з переважно загальною дією (резорбтивні отрути).
1. Отрути, що діють переважно на кров.
Усмоктуючись у кров, деякі отрути призводять до змін 11 влас­тивостей та функцій. Інтерес вчених до гемолітичних отрут зрос­тає оскільки останнім часом збільшилася кількість отруєнь, зок­рема грибами (сморжами і блідою поганкою), а також почастішали випадки укусів гадюками. Характерним для всіх цих отрут є масивний внутрішньо-судинний гемоліз, що супроводжу­ється жовтяницею, гемолітичною анемією, дистрофією печінки.
Окис вуглецю. Отруєння чадним газом має місце настільки ча­сто що за кількістю поступається хіба що отруєнню алкоголем. Утворюється оксид вуглецю при неповному згорянні органічних речовин, котрі містять вуглець. Найчастіше отруєння чадним га­зом спостерігається в холодний період року, коли користуються пічним опаленням або коли людина перебуває у зачиненому га­ражі при працюючому двигуні автомобіля. Газ не має кольору і запаху до того ж отруєння настає повільно, ознаки інтоксикації з'являються, коли 30% гемоглобіну перетворюється на карбокси- гемоглобін У отруєної людини дуже швидко наростає м'язова слабкість і часто вона самостійно не може покинути загазоване приміщення. Людина має рожевий колір шкіри і слизових оболо­нок Смерть настає, коли у крові накопичується понад 60/о кар- боксигемоглобіну. Бувають випадки блискавичної форми отру­єння CO. Така швидка форма спостерігається, коли концентрація окису вуглецю у навколишньому повітрі перевищує 1/о. Людина, що знаходиться в приміщенні з високою концентрацією чадного газу в повітрі, миттєво втрачає свідомість (подібно до інсульту), у неї починаються судоми і за кілька хвилин настає смерть від зупинки дихання. Коли людина, перебуваючи у стані алкогольно­го сп'яніння, потрапляє в зону загазованості, дія алкоголю і чад­ного газу може сумуватися.
Ряд речовин (бертолетова сіль, нітрогліцерин, анілін, нітробе­нзол нітрит натрію, гідрохінон, динітробензол), потрапляючи у кров утворюють з гемоглобіном досить стійку сполуку метгемо­глобін через що кров нездатна транспортувати кисень до тканин організму і настає гостре кисневе голодування. При перорально- му введенні смертельна доза аніліну становить 10—20 г, нітриту натрію — 1—2 г, гідрохінону — 5—10 г, хлорату калію — 10— 15 г Крім властивості зв'язувати гемоглобін окремі представ­ники цієї групи ще мають вибірковий вплив на різні системи організму. Так, отруєння хлоратом калію викликає ураження нирок з розвитком нефриту, що супроводжується уремією, нітрит натрію пригнічує судинно-руховий центр, гідрохінон та анілін пригнічує судинно-руховий центр, гідрохінон та анілін уражають дихальний центр головного мозку.
Перші ознаки інтоксикації, як і при отруєнні CO, з'являються при концентрації метгемоглобіну 30%, а смерть настає, коли вона сягає 70—80%. У високій концентрації метгемоглобін знижує ре­зистентність еритроцитів і веде до їх гемолізу. Надлишок речовин, які утворюють метгемоглобін, може накопичуватися у печінці І жировій клітковині. Тому, якщо людина після отруєння залишила­ся живою, через деякий час явища метгемоглобінутворення мо­жуть повторитися внаслідок виходу речовин у кров з депо.

Ви бачите тільки 34% питання.

Текст смс:
kkdtk1
на номер
4345

Щоб отримати доступ до матеріалів сайту надішліть смс з текстом kkdtk1 на номер 4345. Після цього введіть номер мобільного, з якого ви надіслали смс. Вартість смс — 3 грн.