Книжки з охорони праці

Транспортні аварії і катастрофи

Халмурадов. Безпека життєдіяльності. Перша допомога в надзвичайних ситуаціях

Значне збільшення кількості різноманітних транспорт­них засобів останнім часом зумовило збільшення випадків транс­портного травматизму.
Під травматизмом розуміють сукупність ушкоджень, які виникають в певній групі населення при однотипних обставинах за певний проміжок часу. Травматизм поділяється на дві основні групи — виробничий та невиробничий. Виробничий травматизм, у свою чергу, поділяється на промисловий та сільськогосподар­ський. Невиробничий травматизм поділяється на 4 основні групи: транспортний, вуличний, побутовий, спортивний.
Під транспортною травмою розуміють механічні ушко­дження, заподіяні зовнішніми або внутрішніми частинами транс­порту під час його руху, а також при випадінні з транспорту, що рухається.
Найбільшою різноманітністю травм відрізняється травматизм на наземному транспорті, який поділяється на дві великі групи: 1 колісний та неколісний. До колісного транспорту відноситься j рейковий (поїзди, трамваї) і нерейковий (автомобілі, мотоцикли тощо). Неколісний, у свою чергу поділяється на гусеничний (танковий, тракторний тощо) та не гусеничний (санний, транспортерний тощо). Травми на повітряному транспорті розподіляються і відповідно до видів повітряного транспорту, а саме: гвинтомоторний, реактивний та безмоторний.
Травматизм на водному транс­порті має назву воднотранспортної травми.
Автомобільна травма — це сукупність ушкоджень, які ви­никають у водіїв, пасажирів і пішоходів внаслідок руху автотран­спортних засобів.
В основу класифікації автомобільної травми закладені спосо­би її виникнення. За різних обставин дорожньо-транспортних пригод розрізняють такі види автомобільної травми: -< І. Травма, спричинена частинами автомобіля, що рухається:
— від зіткнення автомобіля з пішоходом (наїзд);
» — від стиснення тіла між автомобілем й іншими предметами.
II. Травма всередині автомобіля:
— в салоні (кабіні) внаслідок зіткнення автомобілів між собою або з якого-небудь перешкодою;
— в салоні (кабіні) внаслідок перекидання автомобіля.
III. Травма при випадінні з автомобіля (з кузова, салону, кабіни).
Ушкодження від зіткнення людини з автомобілем, що ру­хається.
Ушкодження при цьому виді травми відбуваються в декілька етапів, які відрізняються механізмом травматичного впливу:
— первинний контакт з авто;
— закидання людини на авто;
— падіння людини на ґрунт; < — ковзання по ґрунту.


Від первинного удару автомобілем утворюються різномані­тні ушкодження: садна, забійні, забійно-рвані рани, переломи, розриви та відрив внутрішніх органів. Обсяг ушкоджень в ос­новному залежить від маси та швидкості автомобіля, а їхня ло­калізація — від висоти розташування частин, які завдають удару.
В залежності від конструктивних особливостей і швидкості автомобіля, характеру зіткнення друга фаза може випадати. Ушкодження виникають переважно від тупого впливу, вони ло­калізуються на різних частинах тіла.
При зіткненні з легковим автомобілем людина після первин­ного удару закидається на капот, що зазвичай призводить до утворення ушкоджень голови та грудної клітки. Ці ушкодження можуть бути менш виразними, ніж ушкодження від первинного удару.
Ушкодження від стиснення тіла між автомобілем й інши­ми предметами. Ушкодження при цьому виді травми виникають зазвичай від притиснення людини кузовом автомобіля до неру­хомих предметів, тобто за механізмом стиснення. Обсяг ушко­дження визначається ступенем стиснення, площиною контакту та положенням постраждалого. При даному виді автотравми дуже рідко утворюються специфічні ушкодження. Найбільш часто ушкоджуються грудна клітка та органи черевної порожнини. Стисненню інколи передує удар, але його наслідки зазвичай мас­куються ушкодженнями від стиснення.
Травма в салоні (кабіні) автомобіля. Обставини отримання пошкоджень при даному виді травми відрізняються різноманітні­стю: перевертанням автомобіля під час руху, падінням з висоти, ударом об нерухомі предмети, зіткненням з іншими транспорт­ними засобами
При зіткненні автомобілів або автомобіля з перешкодою де­формуються та руйнуються його деталі. Одночасно в салоні во­дій та пасажир переміщуються і у них виникають травми внаслі­док струсу тіла й удару об внутрішні деталі салону. При різкому уповільненні руху автомобіля рух тіла водія, якщо він не присте­бнутий паском безпеки, проходить три фази:
— переміщення тіла вперед — удар нижніми кінцівками об панель приладів, грудною кліткою об кермо;
— згинання шиї вперед — удар головою об лобове скло або верхню частину керма;
— відкидання тіла з різким розгинанням шиї.


При цьому специфічними можна вважати лише дугоподібні крововиливи на грудній клітці й обличчі як слід-відбиток кер­ма. Виникає багато характерних ушкоджень. У водія та у паса­жира, який сидить праворуч, ушкодження достатньо однотипні, але у водія вони розташовані переважно на передній і лівій бо­ковій поверхні, а у пасажира — на передній і правій боковій поверхні тіла. У водія при ударі головою об кермо, лобове скло, бокові стійки виникають різноманітні садна, крововиливи. При ударі обличчям утворюються переломи кісток носа, верхньої та нижньої щелепи. Від уламків скла як у водія, так й у пасажира можуть утворюватися численні різані рани голови та кистей рук, які містять у собі дрібні уламки. До характерних ушко­джень також можна відвести переломи шийного відділу хребта, який виникає внаслідок різкого перерозгинання шийного відді­лу хребта (по типу хлиста) (рис.), переломи ребер по передній і боковій поверхні грудної клітки, переломи верхніх кінцівок, перелом вертлюжної западини, надколінніка та кісток нижніх кінцівок.

Ви бачите тільки 41% питання.

Текст смс:
kkdtk1
на номер
4345

Щоб отримати доступ до матеріалів сайту надішліть смс з текстом kkdtk1 на номер 4345. Після цього введіть номер мобільного, з якого ви надіслали смс. Вартість смс — 3 грн.