Книжки з охорони праці

М'які пов'язки

Халмурадов. Безпека життєдіяльності. Перша допомога в надзвичайних ситуаціях

М'які пов'язки надзвичайно різноманітні, що обумов­лює найбільш поширене застосування пов'язок з метою утри­мання перев'язувального матеріалу та ліків на рані або в ділянці болісної зони.
У залежності від того, як фіксується перев'язувальним матері­ал на тілі, розрізняють клейові, косинкові, працьоподібні, конту­рні та бинтові пов'язки.
Клейові пов’язки накладають для захисту рани від впливу до­вкілля. При цих пов'язках-наклейках перев'язувальний матеріал фіксують на шкірі навколо рани за допомогою різноманітних клеїв: клеолу, колодію, БФ-6, лейкопластиру. При наданні першої медичної допомоги часто використовуються лейкопластирні пов'язки (наклейка) (рис. 1.1).
Лейкопластирна пов'язка може застосовуватись при невели­ких ушкодженнях. Використовується для зближення країв рани при їх широкому розходженні. Декілька смужок липкого пластиру накладають перпендикулярно і паралельно. Ця пов'язка засто­совується також при пневмотораксі.


Для закриття поверхні невеликої ранки використовують також бактерицидний пластир, внутрішня поверхня якого містить анти­септичні речовини. Завдяки тому, що у бактерицидному пластиру є дрібні пори, під пов'язкою не виникає мацерації шкіри і не по­рушується процес загоєння рани.
Витягування кінцівок лейкопластирем застосовують при лі­куванні переломів у дітей (рис. 1.2).


Еластичні сітчасто-трубчасті бинти. Ці бинти не намоту­ють, а натягують на уражену ділянку тіла пальцями обох рук. Випускається сім їх розмірів і в залежності від ділянки тіла реко­мендується використання певного розміру. № 1 — на пальці, кис­ті дорослих, стопу дітей; № 2 — на кисть, передпліччя, стопу лік­тьовий променезап'ястний і гомілковий суглоби. У дорослих — на плече, гомілку, колінний суглоб у дітей; № 3—4 — на перед­пліччя, плече, гомілку і колінний суглоб у дорослих; груди, жи­віт, таз, промежину у дітей; № 5—6 на голову, стегно, грудну клітку у дітей; №7 — на груди, живіт, таз, промежину у дорослих (рис. 1.3).
Пращоподібні пов'язку виготовляють з широкого бинта або шматка тканини довжиною 75—80 см. З обох кінців смужку роз­різають так, щоб середня її частина довжиною 15—20 см зали­шилась цілою. Нерозрізану частину смужки накладають на ура­жену частину тіла в поперечному напрямку. Розрізані кінці з кожного боку перехрещують так, щоб нижня смужка стала верх­ньою, а верхня — нижньою і зв'язують з аналогічною смужкою з протилежної сторони. При пов'язці на ніс та верхню губу два кі­нці проводять вище вушної раковини і зв'язують на потилиці, а два інших — нижче вушних раковин і зав'язують на шиї.
При накладанні пов'язки на підборіддя нижні кінці проводять спереду вушних раковин і зв'язують у тім'яній ділянці, верхні — нижче вушних раковин, перехрещують під потилицею і крізь скроневу ділянку виводять на лоб і зв'язують (рис. 1.4).


Косинкові пов'язки. Косинкові пов'язки накладають за допо­могою косинки — шматочка матерії, вирізаного або складеного у вигляді прямокутного трикутника. У косинці розрізняють верхів­ку (А), основу (Б) та кінці (В, Г) (рис. 1.5).

Ви бачите тільки 30% питання.

Текст смс:
kkdtk1
на номер
4345

Щоб отримати доступ до матеріалів сайту надішліть смс з текстом kkdtk1 на номер 4345. Після цього введіть номер мобільного, з якого ви надіслали смс. Вартість смс — 3 грн.