Книжки з охорони праці

Процедура проведення екологічного аудиту

Юрченко. Екологія

Законодавча та нормативна бази проведення екологічного аудиту Стандарти ISO серії 14000 встановлюють загальні вимоги до побудо­ви системи управління навколишнім середовищем (ISO 14001, ISO 14004) та до аудиту цих систем, у тому числі до екологічного аудиту.
Разом з тим повинні бути чітко нормовані екологічні характеристики об'єктів впливу (повітря, води, ґрунту, флори, фауни, тощо), відповідні методи та засоби контролю їх стану (вимірювань, випробувань, аналізу), а також регламентовані всі процедури оцінювання та підтвердження відпові­дності стану об'єктів впливу, елементів системи управління нормованим чи регламентованим вимогам.
Усе це вимагає створення сучасної нормативної бази щодо якості об'єктів впливу, правил та процедур сертифікації систем управління навко­лишнім середовищем, правил та процедур проведення екологічного ауди­ту, акредитації відповідних органів з сертифікації, органів з атестації ауди­торів та інших експертів.
У зв'язку з цим необхідно узгодити чинні в Україні нормативні вимоги:
• з вимогами стандартів ISO щодо якості повітря, води, ґрунтів, а також щодо методів контролю якості;
• з настановами ISO, Директивами ЄС щодо вимог до органів сертифі­кації, атестації, акредитації;
• з правилами ISO (Настанова 64) з включення екологічних вимог до стандартів на продукцію (послуги);
• з вимогами нормативних документів міжнародних та європейських організацій щодо класифікації, визначення характеристик, правил по­водження з небезпечними та іншими відходами (за видами економіч­ної діяльності, природними явищами) та контролю їх параметрів.
• Доцільно також якнайширше застосовувати метод прямого впроваджен­ня міжнародних та європейських стандартів для об'єктів стандартизації. Загальні кваліфікаційні вимоги до аудиторів та правил їх діяльності
вказані в стандартах ISO 14010, ISO 14011, ISO 14012. Для створення базо­вого складу менеджерів, аналітиків, проектантів та аудиторів потрібно ор­ганізувати їх підготовку на базі найбільш підготовленої до цієї діяльності установи з залученням до цього авторитетних висококваліфікованих фахів­ців. Для цього потрібно:
• розробити та затвердити комплекс навчальних програм та планів;
• розробити посібники, довідники, відеофільми, інші навчальні засоби;
• встановити правила відбору кандидатів, форму та засоби стимулюван­ня підготовки, підвищення кваліфікації (чи перекваліфікації). Стажування фахівців доцільно проводити на підприємствах, що
впроваджують екологічний аудит, у зарубіжних органах з сертифікації, у консультативних фірмах.
Підготовка аудиту
План аудиту. Розроблений план аудита повинен бути гнучким для того, щоб уможливити внесення істотних змін на основі інформації, зі­браної в ході аудиту і забезпечити можливість ефективного використання ресурсів. План повинен включати:
а) мету і сферу поширення аудиту;
б) критерії аудиту;
в) ідентифікацію підрозділів і функцій об'єктів, що підлягають аудиту;
г) ідентифікацію порад і/чи функцій окремих осіб у рамках організацій­ної структури об'єкту аудиту;
д) ідентифікацію елементів об'єкту аудиту, що вважаються пріоритетни­ми при проведенні аудиту;
е) методики проведення аудиту елементів об'єкту аудиту з обліком його організаційної структури;
ж) робочу мову і мову, на якій складається звіт про аудит; и) ідентифікацію документів, на які посилаються;
к) запланований час і тривалість виконання основних функцій у рамках
процесу аудиту; л) дату і місце проведення аудиту; м) ідентифікацію членів аудиторської групи;
н) графік проведення засідань за участю керівництва об'єкту аудиту; п) вимоги конфіденційності;
р) зміст і форму представлення звіту, заплановані дати випуску і поши­рення звіту про аудит; с) вимоги до збереження документів.
У випадку, якщо об'єкт аудиту заперечує деякі пункти плану ауди­ту, то такі заперечення повинні бути доведені до відома ведучого аудито­ра. Вони повинні бути усунуті шляхом консультацій між ведучим ауди­тором, об'єктом аудиту і замовником до початку аудиту. План аудиту повинен бути погоджений зацікавленими сторонами до (чи під час) проведення аудита.
Предмет екоаудиту — встановлена екологічна діяльність, захід, умова, система управління навколишнім середовищем і(чи) інформація з цих питань.
Критерії, доказ та дані екоаудиту — політика, практика, методики, вимоги, керуючись якими аудитор зіставляє зібрані під час аудиту докази щодо предмета аудиту.
До вимог можуть відноситися, але не обмежуватися ними, вимоги стандартів, провідних указівок, встановлені організаційні вимоги, а також вимоги законодавчих і(чи) нормативних актів.
Доказом аудиту є інформація, протоколи, інші констатації фактів, що можуть бути перевірені. Доказ аудиту, що може бути якісним чи кількіс­ним, використовується аудитором для визначення того, чи задовольняють­ся критерії аудита. Доказ аудиту, як правило, збирається шляхом інтерв'ю, вивчення документів, спостереженням за діяльністю і її умовами, одержан­ня наявних даних результатів вимірів і (чи) іспитів, іншими способами в рамках сфери поширення аудита.
Дані аудиту — це результати оцінювання зібраних доказів аудита, зіставлені з зібраними критеріями аудита. Дані аудиту є основою звіту про аудит.
Робочі документи. До робочих документів, що потребуються для спрощення виконуваних аудитором досліджень, можуть відноситися:
а) форми для документування доказів і даних аудиту;
б) методики і переліки контрольних питань, що повинні використовува­тися для оцінювання елементів системи;
в) протоколи засідань.
Робочі документи повинні зберігатися, щонайменше, до завершення аудиту, а ті, котрі містять конфіденційну чи приватну інформацію, повинні бути належним чином захищені членами аудиторської групи від несанкціо­нованого доступу.
Аудиторська група — група аудиторів чи один аудитор, призначені для здійснення визначеного екоаудиту. Один аудитор зі складу аудиторсь­кої групи виконує функцію ведучого (головного) аудитора.
Процес вибору членів до складу аудиторської групи повинний забез­печувати гарантію того, що вони володіють усіма теоретичними знаннями і практичним досвідом, необхідними для проведення аудиту. При цьому по­винне бути враховане наступне:
а) кваліфікаційні вимоги, встановлені в ДСТУ ISO 14012;
б) вид організації, процесів, діяльності і функцій, що підлягають аудиту;
в) кількість членів аудиторської групи, їхній рівень володіння мовою і компетентність;
г) будь-яке потенційно можливе зіткнення інтересів між членами ауди­торської групи й об'єктом аудиту;
д) вимоги замовників, а також органів по сертифікації/реєстрації й акредитації.
До складу аудиторської групи також можуть входити технічні експер­ти й аудитори-стажисти на підставах, прийнятних для замовника, об'єкту аудиту і ведучого аудитора.
Ведучий аудитор з екології — особа, кваліфікована для здійснення екологічних аудитів і виконання відповідних функцій управління.
Кваліфікаційні вимоги до ведучого аудитора з екології викладені в ДСТУ ISO 14012.
Ведучий аудитор відповідає за забезпечення ефективного і результа­тивного проведення і завершення аудита в рамках сфери поширення та плану аудиту, погоджених із замовником.
Крім того відповідальність і діяльність ведучого аудитора повинні охоплювати:
а) проведення консультацій із замовником і об'єктом аудиту, якщо це доречно, при визначенні критеріїв і сфери аудита;
б) одержання відповідної вихідної інформації, необхідної для виконання задач аудиту, таких як докладні зведення про види діяльності об'єкта аудита, продукції, послуг, місцезнаходження і безпосереднього ото­чення, а також докладні зведення про попередні аудити;

Ви бачите тільки 38% питання.

Текст смс:
kkdtk1
на номер
4345

Щоб отримати доступ до матеріалів сайту надішліть смс з текстом kkdtk1 на номер 4345. Після цього введіть номер мобільного, з якого ви надіслали смс. Вартість смс — 3 грн.