Книжки з охорони праці

Екологічний аудит як вид управлінської та підприємницької діяльності

Юрченко. Екологія

Перевірка відповідності діяльності підприємства вимогам законодав­ства дозволяє виявити умови, що приводять до екологоправопорушень і запобігти застосування до нього штрафних санкцій. Наприклад, у міжна­родній практиці реалізація програми екологічного аудиту може зменшити величину штрафу за правопорушення.
Істотна роль належить екоаудиту як інструменту попереднього виявлен­ня екологічного правопорушення в ході діяльності підприємства, що дозволяє вжити необхідних заходів пом'якшення наслідків екологоправопорушень до прийняття відповідних санкцій.
У випадку добровільного виявлення еколо­гічного правопорушення чи інших екологічних проблем, що постають перед компанією, і вживання заходів з їхнього усунення така перевірка здобуває й інші переваги. Наприклад, якщо компанія добровільно доводить до відома екологічної інспекції розкриті нею екологічні проблеми, це свід­чить про те, що вона займає відповідальну позицію, спрямовану на сприяння перевірці, що підвищує довіру до неї.
Систематичні аудиторські перевірки — це політика підприємства, спрямована на послідовне слідування екологічним законам. В епоху постійно зростаючої екологічної правосвідомості програма екологічного аудиту має стати доказом екологічної відповідальності підприємства.
В деяких випадках міжнародної практики підприємству можуть бути скорочені штрафи за умови здійснення ним проектів, пов'язаних з усунен­ням негативних наслідків у сфері екології й охорони здоров'я, викликаних допущеним правопорушенням. Такі проекти — «Додаткові витрати на на­вколишнє середовище» чи «Додаткові екологічні проекти» — вважаються початковим етапом екологічного аудиту. Слід зауважити, що такі програми не повинні бути загального характеру, спрямованими лише на часткове усунення наслідків забруднення. Для скасування рішення про карні санкції до підприємства порушник повинен надати дані про те, що воно вжило заходи для запобігання майбутніх правопорушень в екологічній сфері.
Порушення, виявлені чи добровільно виправлені завдяки програмі екоаудиту, не стають предметом розгляду в карному порядку. Усі добро­вільні зусилля гіо запобіганню екологоправопорушень розглядаються як пом'якшувальні обставини. Одним з них є наявність на підприємстві про­грам екологічного аудиту.
Незважаючи на певний досвід проведення екологічного аудиту, в да­ний час немає загальновизнаного визначення екологічного аудиту. Термін «аудит», запозичений з фінансового лексикону, означає перевірку рахун­ків. Найбільш уживані визначення, що використовують в міжнародній практиці, приводяться нижче.
У матеріалах Всесвітнього банку використовується визначення: «Еко­логічний аудит являє собою методичне вивчення екологічної інформації про організацію чи об'єкт для з'ясування того, у якій мірі вони відпові­дають визначеним критеріям аудиту». Критерії аудиту визначаються причинами його проведення і поставлених задач. Екологічний аудит може розглядатися як «миттєва фотографія» екологічної обстановки на об'єкті.
Аудит в області навколишнього середовища — систематичний доку­ментально підтверджений процес об'єктивної оцінки свідчень про відпові­дність чи невідповідність визначеним критеріям специфічної діяльності в області навколишнього середовища, про події, умови, системи управління чи інформації про ці предмети, справи, а також передача результатів цього процесу (ISO 14011).
Перевірка (аудит) якості — систематичний і незалежний аналіз, що дозволяє визначити відповідність діяльності і її результатів в області яко­сті запланованим заходам, а також їхня придатність поставленим цілям (ISO 1402).
Аудит з охорони навколишнього середовища — дослідження, прове­дені для визначення впливу на навколишнє середовище і виконання потенційних зобов'язань, пов'язаних з передачею власності чи наступною дія­льністю. Він може проводитися як додаток до екологічної оцінки того ж проекту, наприклад, під час придбання діючого виробництва і розширення фінансування в рамках одного проекту (Європейський банк реконструкції і розвитку).
Екоаудит — інструмент управління, що охоплює систематичну, доку­ментовану, періодичну й об'єктивну оцінку того, наскільки відповідає організаційна система управління охороною навколишнього середовища, функціонування устаткування екологічним цілям, що припускає посилення контролю за практичною діяльністю в області охорони навколишнього середовища, а також оцінку відповідності діяльності виробництва еколо­гічній політиці компанії, включаючи і відповідність нормативним вимогам (Міжнародна торгівельна палата).
Екологічний аудит — систематична, документована, періодична й об'єктивна оцінка регульованими суб'єктами експлуатації об'єктів і діяль­ності відповідно до екологічних вимог (Заява про політику в області екоаудита, прийнята Агентством з охорони навколишнього середовища США 9 липня 1986 p.).
Вітчизняні нормативні документи дають визначення екоаудиту як до­кументально оформленого систематичного процесу перевірки, що включає збір і об'єктивне оцінювання доказів аудиту для установлення відповіднос­ті визначених видів діяльності, заходів, умов, системи управління навколи­шнім середовищем і інформації з цих питань критеріям аудиту, а також включає передачу результатів перевірки замовнику. У стандартах ДСТУ ISO серії 14000 використовуються вирази «здійснення аудиту» — щодо повного циклу робіт з аудита і «проведення аудиту» — щодо робіт, прове­дених безпосередньо на об'єкті аудиту.
Мета, задачі, рівні та принципи екологічного аудиту Радою Європейського Співтовариства уведене визначення: екологічне аудиювання означає засіб управління, що представляє систематичну, пері­одичну, об'єктивну і документовану оцінку системи керування і процесів, установлених для охорони навколишнього середовища за цілями:
• полегшення контролю практики, що впливає на навколишнє середовище;
• оцінки погодженості діяльності компанії з екополітикою.
Більш широке формулювання цілей екологічного аудиту може бути представлене як:
• одержання об'єктивної оцінки про природоохоронну діяльність еко­номічного суб'єкта в цілому чи окремих напрямків цієї діяльності, про рівень екологічної безпеки підприємства;
• виявлення пріоритетів вирішення проблем природоохоронного харак­теру, що стоять перед підприємством;
• підготовка обґрунтованих рекомендацій зі стратегії і тактики підпри­ємства в вирішенні природоохоронних задач з поліпшення екологічних показників підприємства;
• виявлення ступеню вірогідності та повноти офіційно виданої під­приємством інформації, екологічної звітної документації про свою діяльність;
• перевірка наявності на підприємстві необхідних норм, нормативів, планів заходів, графіків контролю і ін., їхніх погоджень в органах дер­жавного нагляду;
• виявлення недоліків і помилок в обліковій, звітній, поточній експлуа­таційній, фінансовій документації;
• визначення повноти і своєчасності виконання природоохоронних заходів і розпоряджень органів державного нагляду;
• перевірка виконання вимог екологічного законодавства, норм, правил і інструкцій з безпеки;
• оцінка рівня організаційної роботи, нормативно-методичного забезпе­чення, ступеня підготовленості персоналу.
Основна мета екологічного аудиту полягає в перевірці безпеки вироб­ництва. Екоаудит реалізується як перевірка підприємств, що підпадають під дію законодавства про безпеку й охорону навколишнього середовища і проводиться для надання допомоги владі щодо виявлення додаткових захо­дів для вивчення ризиків і створення безпеки.
Цільові задачі екологічного аудиту для деяких країн і організацій наводяться в табл. 7.1.
Таблиця 7.1.
Цільові задані екологічного аудиту


Аналіз ризиків аварій, катастроф і обумовлених ними забруднень про­водиться з урахуванням експлуатаційних вимог і зводиться до визначення видів ризику на підприємстві; аналізу сценаріїв можливих аварій і їхніх на­слідків для навколишнього середовища і населення; аналізу передбачених заходів і засобів попередження й обмеження наслідків аварії; до інформу­вання громадян і місцевих організацій.
У ході екоаудиту готується висновок про санітарно-гігієнічні характе­ристики підприємства, що підтверджує відповідність діяльності підприємства вимогам законодавства про охорону праці і професійну безпеку. Екологічний аудит проводиться на рівнях:
• державних структур;
• транснаціональних корпорацій;
• галузі (структурно — оцінюється відповідність загальному екологіч­ному курсу галузі; проблемно — аудит стану вирішення конкретної екологічної проблеми галузі);
• території (регіону);
• підприємства.
Практика екологічного аудиту базується на наступних принципах:
• підтримка екологічного аудиту і реагування на його результати з боку керівництва підприємства;
• незалежність функцій екологічного аудиту діяльності, що переві­ряється;
• обґрунтований підбір аудиторів;
• визначеність цілей, термінів, ресурсів і періодичності екологічного аудиту;
• адекватність збору, аналізу, інтерпретації і документування результа­тів цілям аудиту;
• наявність процедур, що забезпечують всесторонній, чіткий виклад результатів екологічного аудиту у висновку;
• наявність процедур, що гарантують якість екологічного аудиту і кон­фіденційність інформації;
• презумпція потенційної екологічної небезпеки господарської й іншої діяльності;
• відповідальність аудитора.
Розрізняють добровільний (voluntary) і обов язковий (mandatory) екоа­удит. Так, екологічна оцінка нерухомого майна при придбанні чи передачі власності виділилася в окремий вид аудиту, встановлений практично для всіх угод.
У багатьох американських штатах введений обов'язковий екоау­дит у випадку купівлі-продажу нерухомості, зокрема земельних ділянок. У залежності від того, хто проводить аудит — група аудиторів з числа пра­цівників підприємства чи незалежна команда аудиторів — відповідно роз­різняють внутрішній і зовнішній екологічний аудит.
Види екоаудиту виділятися також у залежності від географічного охо­плення і функціональності задач. Кожна компанія може розробляти свої типи аудиту, виходячи з потреб, розмірів і розміщення окремих під­приємств.
Ініціативна {добровільна) аудиторська перевірка проводиться винят­ково за рішенням самого економічного суб'єкта з питань, що цікавлять даний суб'єкт. Глибина аудиторської перевірки, висновки аудитора не повинні залежати від того, є аудит ініціативним чи обов'язковим.
Організація аудиторських перевірок, як інструмента загального управління діяльністю підприємства (об'єкта), різна. Так, у деяких компа­ніях групи національно о екологічного аудиту функціонують незалежно від лінійних підрозділів і підпорядковується безпосередньо керівництву компанії. Незалежність груп від всіх інших оперативних підрозділів забез­печується особливими заходами. Така група веде систему перевірок вико­нання екологічних вимог, базу даних, що охоплює всі контракти, норми і ін., що може в тій чи іншій конкретній ситуації допомогти у виборі прави­льного рішення; аналізує використовувані в підрозділах методи управління й аудиту і встановлює їх відповідність міжнародним стандартам.
Екологічний аудит підприємств у інших компаніях в основному ведеться їх персоналом у різних підрозділах. Однак на деяких об'єктах можуть залучатись і зовнішні аудитори. Внутрішні екологічні доповіді представляються Раді директорів у випадках, коли на виробництві відбува­ються певні технологічні зміни. При відсутності останніх Рада одержує тільки річні звіти.
Наприклад, на підприємствах концерну «Вольво» екологічні аудито­ри є співробітниками компанії, що працюють під керівництвом екологіч­ного аудитора групи. Аудитори мають необмежений доступ до всієї бух­галтерської й іншої звітності, що не дозволяє використовувати для цих цілей зовнішніх консультантів. Проте внутрішній аудит завжди прово­диться фахівцями, що не працюють у даному підрозділі. Зовнішні ау­дитори залучаються «Вольво» вкрай рідко, коли вимагаються особливі правові знання.
Під час проведення аудиту основна увага приділяється: а) дотриманню діючого національного екологічного законодавства, 6) дотриманню можливого майбутнього екологічного законодавства, в) перетворенню цілей екологічної політики «Вольво» у плани заходів і конкретні заходи в компанії.
Екологічний аудит проводиться раптово, щоб одержати об'єктивне уявлення щодо дотримання поставлених вимог. Екологічному аудиту (у порівнянні з традиційним фінансовим аудитом) у більшій мірі властивий аналітичний характер. Він не дає відповідей на питання, яким чином ком­панія може удосконалити свою екологічну програму. Аудитори лише вказують на виявлені екологічні недоліки, тоді як уживання необхідних заходів — обов'язок керівництва компанії.
Останнім часом у багатьох країнах стали дуже актуальними про­блеми бухгалтерського обліку і звітності про природоохоронну діяль­ність. У США, Канаді, Австралії, Великобританії опубліковані проекти відповідних постанов і вказівок. Відповідні рекомендації розробляють ООН і ЄС. У 1994 р. у рамках програми з охорони навколишнього середо­вища опублікована доповідь ООН «Звітність компанії про природоохоронну діяльність».
Суб'єкти діяльності та об'єкти дослідження в ході екологічного аудиту
Екологічний аудит як вид діяльності здійснюється в екологічній сфері діяльності суспільства і держави. Сфера взаємодії суспільства і природи —- це особлива сфера суспільних відносин. При цьому терміни «область», «сфера», «частина» застосовуються для позначення групи специфічних (екологічних) правовідносин. У нормативних правових ак­тах традиційно застосовуються терміни «сфера забезпечення екологічної безпеки», «область охорони навколишнього середовища», «земельний, водний і ін. простір».
Поняття «навколишнє середовище» і «природне середовище» не збі­гаються через включення в перше соціальноого середовища і виключення з поняття «природне середовище» частини біосфери, докорінно перетво­реної людиною в об'єкти господарської діяльності (будинки, дороги, ме­ханізми, орні й інші господарські угіддя, промислові відвали і ін.), тобто в техносферу.
Соціальна сфера — це культурно-психологічний (інформаційний, політичний, правовий) клімат, навмисно і (чи) ненавмисно, свідомо і (чи) несвідомо створюваний для особистості, соціальних груп і людства в ціло­му, що складається з впливу людей як соціально-біологічних істот один на одного в колективах безпосередньо і за допомогою винайдених ними засо­бів матеріального, енергетичного, інформаційного, правового впливу.

Ви бачите тільки 34% питання.

Текст смс:
kkdtk1
на номер
4345

Щоб отримати доступ до матеріалів сайту надішліть смс з текстом kkdtk1 на номер 4345. Після цього введіть номер мобільного, з якого ви надіслали смс. Вартість смс — 3 грн.