Книжки з охорони праці

Дані моніторингу забруднення навколишнього середовища в Україні

Юрченко. Екологія

Моніторинг атмосферного повітря
Постановою Кабінету Міністрів України від 09. 03. 99р. № 343 затверд­жений, «Порядок організації та проведення моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря», яким визначено такі основні об'єкти моніторингу: атмосферне повітря, атмосферні опади і викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Встановлені списки загальнопоширених забруднюючих речовин, показників та інгредієнтів атмосферних опадів та забруднюючих ре­човин, які використовуються під час проведення моніторингу.
Завдяки моніторингу атмосферного повітря одержують первинні дані про склад та обсяги викидів забруднювачів, узагальнені дані про рівень за­бруднення на певній території за певний проміжок часу.
Для атмосферного повітря за даними моніторингу останніх років мо­жна відзначити тенденцією до зниження в ньому вмісту бензопірену в біль­шості міст України, зокрема Дніпропетровську, Донецьку, Маріуполі, Одесі.
Зниження загального рівня забруднення атмосферного повітря спостеріга­лось у Донецьку, Дзержинську, Луганську, Миколаєві, Полтаві, Херсоні, Черкасах. Поряд з цим зросло забруднення повітря в містах Арменську, Красноперекопську, Слов'янську, Рівному.
В атмосферних опадах з 1990 року спостерігається стійка тенденція до зниження вмісту сульфатів. Вміст гідрокарбонатів та хлоридів в атмосферних опадах з 1996 року має стабільний характер.
Вміст же кальцію та натрію, що найбільше мінералізують воду опадів, мав до 1998 року тенденцією до зниження, після чого спостерігається його зростання.
Моніторинг вод
Постановою Кабінету Міністрів України від 20. 07. 96 р. № 815 затверд­жено «Порядок здійснення державного моніторингу вод.» Моніторинг вод здійснюється за показниками кількості та якості вод з метою забезпечення збирання та аналізу інформації про стан вод, прогнозування його змін та розробки обґрунтованих рекомендацій для прийняття рішень в галузі вико­ристання та відтворення водних ресурсів.
До об'єктів державного моніторингу вод належать поверхневі води (природні водойми — озера й водостоки: річки, струмки та штучні водо­йми: водосховища, ставки, канали і ін.), підземні води та джерела, внутрі­шні морські води, джерела забруднення вод, зокрема зворотні водостоки, аварійні скиди у водне середовище, води поверхневих стоків із сільського­сподарських угідь, фільтрація забрудників з технологічних водойм і схо­вищ, масовий розвиток синьо-зелених водоростей, надходження шкідливих речовин при видобудуванні корисних копалин з дна моря.
Результатом здійснення моніторингу є первинна інформація (дані спостережень), яку одержують суб'єкти моніторингу вод внаслідок спосте­режень, узагальнені дані, що стосуються певного проміжку часу або певної території, оцінка стану вод та джерел негативного впливу, прогнози стану вод і його змін, обгрунтовані рекомендації для прийняття управлінських рішень на національному рівні.
Для здійснення цього моніторингу його суб'єкти розробляють націо­нальні, регіональні, відомчі та локальні програми моніторингу, в яких ви­значаються мережі пунктів, показники і режими спостережень для водних об'єктів та джерел забруднення вод, регламенти передавання, обробки та використання інформації. Суб'єкти моніторингу створюють для цього у своєму складі спеціальні служби.
За призначенням моніторинг поділяється на фоновий моніторинг вод­них об'єктів у місцях їхнього мінімального опосередкованого антропоген­ного навантаження, загальний моніторинг, охоплює моніторинг водойм, що здійснюється на державній мережі спостережених пунктів, моніто­ринг антропогенного впливу на водні об'єкти, моніторинг водних об'єк­тів у місцях їх використання, спеціальний моніторинг, а також кризовий моніторинг у зонах підвищеного ризику та у зонах впливу аварій і надзви­чайних ситуацій.
Прогнозування стану водних об'єктів здійснюється шляхом математи­чного моделювання кількісних і якісних показників води цих об'єктів. Суб'єкти моніторингу щорічно подають Мінекоресурсів власні оцінки ста­ну вод та прогнози його змін, а також рекомендації, необхідні для прийнят­тя рішень. Узагальнені оцінки використовуються у відповідних розділах національної і регіональних доповідей про стан довкілля.
Суб'єкти моніторингу на підставі своїх спостережень визначають категорію якості води водних об'єктів, проводять спостереження за джере­лами негативного впливу на стан цих об'єктів. Дані спостережень у систе­мі моніторингу використовуються для встановлення нормативів гранично припустимого скидання забруднених вод, загального використання водних ресурсів, припустимого рівня токсичності зворотних вод, стану ґрунтових вод у межах впливу полігонів захоронення твердих побутових відходів.
Для поверхневих вод України характерний високий рівень забруднен­ня мінеральними сполуками азоту. Аналіз даних моніторингу останніх ро­ків свідчить про тенденцію до зменшення їхнього вмісту у водах більшості річкових басейнів (Дніпра, Дністра, Дунаю, Західного Бугу, Сіверського Дінця, Південного Бугу) протягом останніх 10 років і вказує на зниження антропогенного тиску на водні екосистеми. Рівень забруднення важкими металами поверхневих вод залишається високим, незважаючи на тенден­цію до зменшення їхнього вмісту у воді більшості водних об'єктів Криму. Попри відзначених позитивних зрушення водні об'єкти України залиша­ються досить забрудненими розчиненими солями, нафтопродуктами, важ­ними металами. У відносно задовільному стані знаходяться тільки деякі рі­чки Карпат і гірського Криму.
У Чорному та Азовському морях намічається процес очищення вод від нафтопродуктів — в акваторії Одеського порту вміст нафтопродуктів з 1996 року знизився майже вдвічі, у водах Севастопольської бухти також спостерігається тенденція до зниження вмісту нафтопродуктів. Вміст син­тетичних поверхнево-активних речовин у водах Південного узбережжя Криму, Одеського порту, Севастопольської бухти за п'ять останніх років зменшився у 2-3 рази. Але в деяких районах спостерігається тенденція до збільшення у воді амонійного та загального азоту. У морських водах з року в рік відзначається наявність хлорорганічних пестицидів, а в Севастополь­ській бухті — поліхлорбіфенолів. У воді Бузького лиману в літній період постійно, впродовж кількох років, відзначають дефіцит кисню та наявність сірководню.
Як свідчать дані моніторингу, бактеріальне забруднення води річко­вих пляжів значно вище морських, особливо у Донецькій, Запорізькій, Херсонській та Миколаївській областях.

Ви бачите тільки 31% питання.

Текст смс:
kkdtk1
на номер
4345

Щоб отримати доступ до матеріалів сайту надішліть смс з текстом kkdtk1 на номер 4345. Після цього введіть номер мобільного, з якого ви надіслали смс. Вартість смс — 3 грн.