Книжки з охорони праці

Платежі (збори) за порушення природного середовища

Тарасова. Екологічна статистика

Система платежів (зборів) за порушення природного середовища лає такі основні елементи:
• порядок вилучення коштів в економічних суб'єктів;
• ставки платежів, що встановлюють певну відповідність між кількісними показниками впливу на природне середовище і величиною шлучення коштів;
• допустимі межі порушення середовища; як правило, ставки за понадлімітне порушення середовища збільшуються в 3-5 разів; цінюється і порядок віднесення платежів: платежі за порушення середовища в межах лімітних значень списуються на виробничу собівартість підприємств, платежі за понадлімітний вплив на середовище вилучаються з прибутку;
• порядок розподілу зібраних коштів.
Наразі в Україні діють системи платежів (зборів) за такі види порушення середовища:
• забруднення атмосфери, у тому числі стаціонарними і
• пересувними джерелами забруднення;
• забруднення водних об'єктів;
• розміщення відходів;
• спричинення збитків рослинам і тваринам.
Загальний порядок вилучення платежів (зборів), а також нормативи (ставки) збору за першими трьома видами порушення середовища затверджені Постановою КМ України від 1.03.1999 р. № 303; деталі конкретизуються в інструкції Мінекобезпеки і Мінфіну від 19.07.1999 р. № 162/379 (Нормативи збору скориговані Постановою КМ України № 402 від 28.03.2003 p.).
Згідно з Постановою КМ від 31.12.2004 р. № 1790 нормативи зборів за забруднення навколишнього природного середовища для стягнення у 2005 році були збільшені в 1,082 рази порівняно з нормативами, що діяли у 2004 році (Екологічна, 2003). У даному підручнику наводяться вже перераховані значення нормативів.
1. Забруднення атмосфери.
Стаціонарні джерела забруднення. Загальний алгоритм розрахунку зборів, відповідно до вищенаведених документів, має такий вигляд:


де Пвс - сума зборів за викиди в атмосферу забруднюючих речовин; Мм - обсяг викиду і-ої забруднюючої речовини в межах ліміту
(m); Мш - обсяг понадлімітного викиду (різниця між об'єктом фактичного викиду і значенням ліміту) і-ої забруднюючої речовини у межах ліміту (т); Кн - коефіцієнт кратності збору за понадлімітний викид в атмосферу забруднюючих речовин - 5; НбІ - норматив збору за тонну r-ої забруднюючої речовини в гривнях (грн. /т); значення нормативів для деяких речовин представлені у дод.3.6 (табл. 8-10); Кнас — коригувальний коефіцієнт, що враховує чисельність жителів населеного пункту, наведений у дод.3.6 (табл. 11); К— коригувальний коефіцієнт, що враховує народногосподарське значення населеного пункту, наведений у дод.3.6 (табл. 12).
Для забруднюючих речовин, що не ввійшли до табл.8 (дод.3.6), нормативи збору слід застосовувати залежно від їх класу небезпечності згідно з табл. 9 (дод.3.6). Для забруднюючих речовин, які не ввійшли до табл. 8 (дод.3.6) і для яких не встановлені класи небезпечності, нормативи збору застосовуються залежно від установлених орієнтовно безпечних рівнів впливу згідно з табл. 10 (дод.3.6). Для тих речовин, для яких не встановлені ні класи небезпечності, ні орієнтовно безпечні рівні впливу, норматив встановлюється як за викид речовини І класу.
Пересувні джерела забруднення:


де Ппс ~ сума зборів за викиди в атмосферу пересувними джерелами; М/ - кількість використаного пального і-го виду, у тоннах; НЄІ - норматив збору за тонну і-го виду пального, у гривнях (грн./т) (табл. 14 дод.3.6); Кнас - коригувальний коефіцієнт, що враховує чисельність жителів населеного пункту (табл. 11 дод.3.6); Кг - коригувальний коефіцієнт, що враховує народногосподарське значення населеного пункту (табл. 12 дод.3.6).
2. Забруднення водних об'єктів.
Величина зборів розраховується за такою Формулою:


де М - обсяг скидання і-ої забруднюючої речовини в межах ліміту (т); М - обсяг понадлімітного скидання (різниця між обсягами фактичного скидання і лімітом) іо-ї забруднюючої речовини, у тоннах (т); Нбг норматив збору за тонну і-ої забруднюючої речовини, у гривнях (грн. /т); (табл. 14-15 дод.3.6); Крб - регіональний (басейновий) коригуючий коефіцієнт, що враховує територіальні екологічні особливості, а також еколого-економічні умови функціонування водного господарства, наведений у дод.3.6 (табл. 16); Кн - коефіцієнт кратності збору за понадлімітні скидання забруднюючих речовин — 5.

Ви бачите тільки 36% питання.

Текст смс:
kkdtk1
на номер
4345

Щоб отримати доступ до матеріалів сайту надішліть смс з текстом kkdtk1 на номер 4345. Після цього введіть номер мобільного, з якого ви надіслали смс. Вартість смс — 3 грн.