Книжки з охорони праці

Плата за забруднення навколишнього природного середовища

Макарова. Економіка природокористування

Важливим елементом системи економічного механізму природокористування в Україні є платежі за забруднення навколишнього природного середовища [60]. Платежі за забруднення мають компенсувати економічний збиток, що заподіяний підприємствами в процесі своєї діяльності (служити нейтралізації зовнішніх ефектів). Відповідно до цього платежі виконують дві функції: по-перше, стимулюють підприємства скорочувати викиди шкідливих речовин, по-друге, є джерелом наступного акумулювання коштів, призначених для ліквідації негативних екологічних наслідків виробництва. Юридична основа платежів закладена Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» (1991 р.) передбачає платність природокористування, що включає збір за спеціальне використання природних ресурсів (ст. 43), збір за забруднення навколишнього природного середовища (ст. 44), збір за погіршення якості природних ресурсів (ст. 45) та за інші види впливів [47].
Плата за забруднення являє собою форму відшкодування економічного збитку від викидів і скидань забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище України. Платежі призначені для:
а) відшкодування витрат, пов'язаних з компенсацією впливу викидів і скидів забруднюючих речовин;
б) стимулювання зниження чи підтримки викидів і скидань у межах нормативів;
в) стимулювання здійснення витрат на проектування і будівництво природоохоронних об'єктів.
г) плата стягується з природокористувачів, які здійснюють такі види впливу на навколишнє природне середовище:
- викид в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джерелами;
- викид в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами;
- скиди забруднюючих речовин у поверхневі і підземні водні об'єкти, а також будь-яке підземне розміщення забруднюючих речовин;
- розміщення відходів.
Установлюються такі джерела платежів за забруднення навколишнього природного середовища:
- платежі в межах припустимих нормативів викидів і скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів у межах лімітів - за рахунок собівартості продукції (робіт, послуг);
- платежі за перевищення припустимих нормативів і лімітів викидів та скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів - за рахунок прибутку, що знаходиться в розпорядженні природокористувачів.
Існує ідея двоставочних платежів. Перша ставка (базова) відображає платежі за викиди, скидання забруднюючих речовин у межах установлених нормативів (гранично допустимі викиди і гранично допустимі скиді). Друга встановлюється для понадлімітних забруднень, у розмірах, що дорівнюють п'ятикратному значенню базової ставки.
Економічний зміст базової ставки полягає в необхідності акумулювання коштів для відтворення навколишнього середовища за умов його нормального (неминучого при даних технологіях) забруднення. Ставки за наднормативні викиди призначені для розрахунку суми збитку, нанесеного внаслідок недотримання стандартів у даній сфері; цей збиток практично завжди залежить від конкретного підприємства.
У зв'язку з відсутністю чинних нормативів гранично припустимих обсягів розміщення відходів, нормативи плати за розміщення відходів установлюються за обсяги розміщення в межах установлених лімітів.
На підставі базових нормативів розраховуються нормативи санкцій за забруднення навколишнього середовища понад установлені ліміти.
Ставки платежів розраховуються на умовну тонну викидів (скидань) або складування відходів. Такий підхід для розрахунків нормативів плати (базових ставок) називається витратним, тому що виходить з необхідності установити такі платежі за забруднення, що змогли б покрити фінансування природоохоронних заходів, необхідних для ліквідації збитку або його запобігання. Для диференціації платежів залежно від виду забруднюючих речовин ставки платежів для всього розмаїття інгредієнтів розраховуються виходячи з показників їхньої відносної небезпеки.
Ця величина зворотна гранично допустимій концентрації ГДК (гранично допустимій концентрації - норматив змісту шкідливих речовин в одиницях обсягів атмосфери або води):
Показник відносної (агресивності) небезпеки і-го виду речовини (Л,) розраховується за формулою:

де ГДКі - гранично допустима концентрація.
Для атмосферного повітря береться гранично припустима середньодобова концентрація; для водних об'єктів - гранично припустима концентрація у воді рибогосподарських водойм.

Ви бачите тільки 22% питання.

Текст смс:
kkdtk1
на номер
4345

Щоб отримати доступ до матеріалів сайту надішліть смс з текстом kkdtk1 на номер 4345. Після цього введіть номер мобільного, з якого ви надіслали смс. Вартість смс — 3 грн.