Книжки з охорони праці

Економічні інструменти екологічної політики

Макарова. Економіка природокористування

У розвинутих країнах світу органи влади, вчені та фахівці приділяють усе більшу увагу можливостям щодо застосування економічних важелів для здійснення екологічної політики, убачаючи в цьому або певну визначену альтернативу нинішній, переважно адміністративній, системі природоохоронного регулювання, або істотне доповнення до неї.
Як свідчить досвід, відповідні механізми розвиваються і в країнах з перехідною економікою.
Застосування економічних важелів являє собою важливу частину ініціатив відносно стійкого розвитку, проголошених у декларації, що підписана країна-ми-учасницями Конференції ООН з проблем навколишнього середовища і розвитку «Earth Summit» (Ріо-де-Жанейро, 1992). Європейський Союз також зацікавлений у більш широкому застосуванні економічних важелів. П'ята програма економічної діяльності «Уперед до стабільності» проголошує, що використання економічних і фінансових факторів повинне відігравати більш значну роль у загальному підході до охорони навколишнього природного середовища.
За станом на 2005 p., створений в Україні економічний механізм у сфері природокористування включає такі платежі (збори): за спеціальне використання водних ресурсів; за користування надрами для видобутку корисних копалин; за користування надрами з метою, не пов'язаною з видобутком корисних копалин; за землю; за спеціальне використання лісових ресурсів і користування земельними ділянками лісового фонду; за спеціальне використання диких тварин; за спеціальне використання рибних та інших живих водних ресурсів.
Окрім того, прийнятими законодавчими актами вже передбачена плата за користування мисливськими угіддями, збір за полювання на мисливських тварин, плата за спеціальне використання ресурсів рослинного світу, платний режим за використання природних лікувальних ресурсів.
Тим самим уведена розгалужена нормативна база, але, як свідчить подальший аналіз, вона виявилася недостатньо дієвою відносно створення організаційно-економічного механізму регулювання природокористування, охорони, збереження й відтворення природних ресурсів. Сучасний рівень платежів і зборів за користування природними ресурсами не забезпечує адекватного відображення реальних утрат суспільства і не створює достатньої фінансової бази для природоохоронної діяльності.
Основні недоліки вітчизняного економічного механізму екологічного управління полягають у тому, що він, по-перше, не в змозі зацікавити товаровиробників у проведенні природоохоронних заходів за рахунок власних коштів; по-друге, не кореспондується іншими економічними показниками і важелями господарської діяльності; по-третє, недостатньо оперативно й ефективно реагує на динаміку економічних і екологічних процесів у державі.
Розглянемо основні економічні інструменти природоохоронної діяльності.
Економічні нормативи і ліміти при забрудненні навколишнього середовища. Однією з найважливіших складових частин природоохоронного законодавства є система екологічних стандартів. Саме на ці стандарти повинні орієнтуватися підприємства-забруднювачі у своїй природоохоронній діяльності. Недотримання стандартів призводить до юридичної відповідальності.
Стандартизація означає встановлення єдиних і обов'язкових для всіх об'єктів даного рівня системи управління норм і вимог.
Державні стандарти у сфері охорони навколишнього природного середовища є обов'язковими для виконання і визначають поняття й терміни, режим використання й охорони природних ресурсів, методи контролю за станом навколишнього природного середовища, вимоги щодо запобігання шкідливому впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров'я людей, інші питання, пов'язані з охороною навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів. Екологічні стандарти розробляються і вводяться в дію відповідно до порядку, установленого законодавством України
Система екологічних нормативів включає:
а) нормативи екологічної безпеки (гранично допустимі концентрації забруднюючих речовин у навколишньому природному середовищі, гранично допустимі рівні акустичного, електромагнітного радіаційного та іншого шкідливого фізичного впливу на навколишнє природне середовище, гранично допустимий вміст шкідливих речовин у продуктах харчування);
б) гранично допустимі викиди та скиди до навколишнього природного середовища забруднюючих хімічних речовин, рівні шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів.
Законодавством України можуть установлюватися й інші екологічні нормативи, які повинні відповідати вимогам охорони навколишнього природного середовища.
Екологічна стандартизація і нормування проводяться з метою встановлення комплексу обов'язкових норм, правил, вимог щодо охорони навколишнього середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки.
Плата за забруднення навколишнього природного середовища встановлюється на основі лімітів викидів і скидів забруднюючих речовин до навколишнього природного середовища і розміщення відходів промислового, сільськогосподарського, будівельного та іншого виробництва. Плата встановлюється в розрахунку на натуральну одиницю шкідливої речовини. Норматив плати складають викиди речовин у межах ліміту. Понадлімітні викиди (скиди) становлять наднормативну плату і підлягають фінансовому покаранню у вигляді оплати, збільшеної в кілька разів (звичайно до п'яти).
Платежі в межах нормативів забруднення включаються в собівартість і повинні оплачуватися споживачем. Наднормативні платежі сплачуються підприємством за рахунок прибутку, що істотно знижує його рентабельність.
Порядок установлення нормативів плати і стягнення платежів за забруднення навколишнього природного середовища визначається Кабінетом Міністрів України.
Серед економічних важелів і стимулів основне місце займають платежі і податки за забруднення. Вони являють собою непрямі важелі впливу і виражаються в установленні плати на викиди чи скиди. Рівень платежу відповідає соціально-економічному збитку від забруднення чи якому-небудь іншому показнику, наприклад економічній оцінці асиміляційного потенціалу природного середовища. Позитивна роль податків на забруднення і платежів полягає в тому, що ця система надає максимальну волю забруднювачу щодо вибору стратегії сполучення ступеня очищення і плати за залишковий викид, що дозволяє мінімізувати витрати на перетворення зовнішнього фактора забруднення у внутрішню статтю витрат для них.

Ви бачите тільки 20% питання.

Текст смс:
kkdtk1
на номер
4345

Щоб отримати доступ до матеріалів сайту надішліть смс з текстом kkdtk1 на номер 4345. Після цього введіть номер мобільного, з якого ви надіслали смс. Вартість смс — 3 грн.