Книжки з охорони праці

Еколого - економічні пріоритети у вирішенні проблеми відходів

Макарова. Економіка природокористування

Загальна соціально-економічна оцінка проблеми відходів. Показник соціальної спрямованості виробництва, розрахований як частка обсягу побутових відходів, які щорічно утворюються, відповідно до загального обсягу виробництва відходів, в Україні є гіршим порівняно з США в 4,6 рази, з Великою Британією - в 5,2 рази.
Показник небезпеки, що оцінюється за часткою токсичних відходів у загальній кількості вироблених відходів, в Україні вищий порівняно з США в 4,5 рази, з Німеччиною - в 25 разів, з Великою Британією - в 33 рази. У гірничопромислових регіонах, наприклад, у Дніпропетровській області, цей показник ще вищий - у 120 разів порівняно з США або в 180 разів порівняно з найбільш розвиненими країнами Європейського Союзу. У великих містах Дніпропетровської, Донецької, Луганської і Запорізької областей цей показник у розрахунку для особливо небезпечних відходів перевищував 300-560 разів середню величину для країн ЄС. Тільки щорічна величина витрат на утримання накопичених промислових відходів, втрат і збитку від цього за досить обережною оцінкою наближається до $ 10 млрд.
У вирішенні проблеми відходів іде перегляд низки звичних уявлень і концепцій, з чим пов'язано формування нової системи еколого-економічних пріоритетів. Інтенсивному типові розширеного відтворення відповідає перехід на повне, повторне й багаторазове використання сировини, залученої в господарський оборот [21].
Ідея інтенсивного природокористування полягає в технологічно замкнутому кругообігу використання природної речовини. Вторинне ресурсо-використання вимагає розробки науково обгрунтованої програми і державного регулювання в цілому.
Генеральна мета при цьому єдина і полягає у створенні екологічно безпечних, ресурсозберігаючих, мало- і безвідхідних виробництв та територіально-виробничих комплексів різного рівня в межах збалансованих еколого-економічних систем. Довгострокове планування у сфері відходів повинне, таким чином, здійснюватися з огляду на комплексний аналіз проблеми й визначатися двома стратегіями, а саме: стратегією, що базується на перебудові матеріальних потоків (для того, щоб улити відходи в систему ресурсоспоживання) та яка грунтується на мінімізації відходів. Критерієм має бути зіставлення витрат на відповідні заходи з результатами.
Відповідно до зазначеної концепції економіка, структура виробництва, споживання і якість життя - це єдина система і, таким чином, єдина соціально-економічна проблема.
Вирішення питань «безвідхідності» виробництва ставиться при цьому не як проблема локальних технологій, а як дія механізму «обміну» відходами на територіальному, регіональному й загальнодержавному рівні, як створення замкнутих ресурсних циклів. З цього випливають постановки і напрями як традиційних, так і принципово нових завдань вторинного ре-сурсовикористання й екологізації виробництва.
Отже, глобальне вирішення проблеми відходів і становлення мало- і безвідхідного виробництва є двоєдиним завданням, що включає:
- розробку й освоєння технологій, які обмежують утворення залишкових продуктів, насамперед технологій повної комплексної переробки;
- розширення використання тих відходів, що утворяться або вже нагромадилися, як шляхом розробки відповідних технологій, так і шляхом перебудови матеріальних балансів і формування на цій основі міжгалузевих територіально-виробничих комплексів із замкнутими сировинними циклами.
За ступенем технологічної готовності, за очікуваними результатами, екологічним ефектом і рівнем витрат, розширення використання відходів як вторинної сировини поряд із знешкодженням і локалізацією стає на даному етапі пріоритетним.
Виявлення системи пріоритетів у вирішенні проблеми відходів - це процес багатофакторного аналізу, складність якого зумовлюється не тільки кількістю факторів, але і їх недостатньою визначеністю в просторі і часі.
До головних критеріїв, що повинні враховуватися при вирішенні проблеми відходів, належать:
- небезпека (токсичність) відходів, зумовлена ступенем їхнього негативного впливу на здоров'я людини і саму біосистему;
- ресурсна цінність, зумовлена дефіцитністю компонентів, що є у відходах, і сприятливою кон'юнктурою;
- ефективність знешкодження відходів або їх безпечної переробки, зумовлена наявністю відповідних технологічних розробок;
- екологічний стан у місцях утворення і складування відходів, зумовлений концентрацією промислового виробництва, його структурою, природними умовами, явищами синергізму тощо.
Відходи слід розглядати не тільки як джерело забруднення навколишнього середовища, але і як вторинну сировину для власного споживання, а також як товарний, ринковий продукт комерційної діяльності.
В усьому світі 55% балансу сировини складає вторинна сировина, а в найбільш розвинутих країнах - до 70%. Тому основний стратегічний напрям у ресурсозбереженні первинної сировини - орієнтація на використання промислових відходів як вторинної сировини з метою ефективного використання багатств природи й зменшення забруднення навколишнього середовища.
Відходи як вторинна сировина - відходи, для утилізації і переробки яких; в Україні існують відповідні технології і виробничо-технологічні і/або економічні передумови [43].

Ви бачите тільки 24% питання.

Текст смс:
kkdtk1
на номер
4345

Щоб отримати доступ до матеріалів сайту надішліть смс з текстом kkdtk1 на номер 4345. Після цього введіть номер мобільного, з якого ви надіслали смс. Вартість смс — 3 грн.